Навчальний сайт для небайдужих учнів

З досвіду роботи

anzhela — Fri, 06 Oct 2017 19:07:54 GMT

Презентацію і коментарі можна переглянути на сторінці " Навчальні матеріали" у розділі " Презентація з досвіду роботи" або за цим посиланням

Розвиток творчої особистості на уроках української мови й літератури через учнівські компетентності

Вступ

Вчитель живе доти, доки

вчиться, тільки-но він перестає вчитися, в ньому помирає вчитель.

К. Ушинський

Одним із головних завдань, визначених у Державній національній програмі "Освіта XXI століття" та у Законі України "Про загальну середню освіту", є формування освіченої, творчої особистості, що вміє самостійно і критично мислити, працювати в різних ситуаціях та створювати умови для реалізації цих дій. Вимоги до навчального процесу полягають не тільки в тому, щоб учні набули загальнопредметних компетенцій, отримали систему наукових фактів, готових істин і штампів, а й виховали у собі найкращі людські якості.

Навчання повинне формувати у школярів здатність креативно мислити, вміння зіставляти й аналізувати факти, аргументовано захищати власну точку зору, вчитися глибше занурюватися у бездонну криницю мудрості та життєвого досвіду. У цій ситуації на допомогу вчителеві мають прийти найсучасніші інновації. І якщо провідною ідеєю педагога буде виховання дитини з високими моральними якостями, то він неодмінно базуватиме роботу на безмежному аспекті творчих ідей та знахідок.

Феномен творчості завжди привертав увагу дослідників, педагогів як найважливіший компонент соціальної культури. Творчість - позитивно спрямована діяльність, каталізатор прогресивних змін у культурі, науці, суспільстві. Видатна просвітителька України Софія Русова писала: "Нова школа кладе за головну мету - збудити, дати виявитися самостійним творчим силам дитини".

Кожна дитина є унікальною, творча по-своєму, і завдання учителя – розвинути в ній повноцінну творчу особистість.

Останні роки стали для України переломними. Відбувається активне оновлення суспільства, що вимагає модернізації системи освіти, одним із напрямків якої є підвищення якості та інтеграція української освіти в європейський освітній простір. Основна мета навчально-виховного процесу сучасної школи – навчити людину жити, формувати ефективну особистість, яка здатна успішно адаптуватися в суспільстві й самореалізуватися.

Тема досвіду:

«Розвиток творчої особистості на уроках української мови й літератури через формування учнівських компетентностей»

Мета досвіду полягає в тому, щоб пробудити учнів до творчості, розвинути свідоме ставлення до навчання, прагнення до саморозвитку, самовдосконалення, створити сприятливі умови для виховання й навчання особистості, яка не розгубиться на складних життєвих дорогах, а головне - допомогти дитині віднайти себе.

Завдання досвіду:

забезпечувати інноваційний характер навчально-виховної діяльності;
сприяти всебічній реалізації природного творчого потенціалу учнів через формування предметних компетенцій;
виховувати особистість, здатну до самоосвіти, саморозвитку, самореалізації;
моделювати, організовувати ситуації, які гарантують успіх;
формувати самостійну креативну особистість, яка володіє системними знаннями і здатна застосовувати ці знання у практичній діяльності;
створювати оптимальні умови для співпраці, взаємодії педагога й учня задля розвитку творчого потенціалу дитини.

Провідна ідея досвіду полягає у виробленні певної сукупності технологій навчання української словесності, що сприяють розвитку творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок та інших інтелектуальних чинників у сучасних школярів.

Новизна досвіду полягає в напрацюванні власного творчого підходу до навчання на уроках української мови та літератури.

Теоретичну базу досвіду становлять положення, що ґрунтуються на психологічній теорії творчої особистості та її розвитку ( Р.Грановська), роботи вітчизняних та зарубіжних вчених із проблем технологій освітнього процесу ( Г. Сазоненко, В.Бондар, А. Горальський). Особливої уваги, на мою думку, заслуговують праці з теорії нових підходів до уроку української мови (автор М.Пентилюк), компетентнісно орієнтований підхід до навчання (Родигіна І.В.), використання елементів інтеграції в навчальному процесі (Н.Полицька), психологічна теорія творчої особистості (Г.Виготський).

Актуальність і перспективність досвіду

Суспільству потрібні фахівці вищого творчого потенціалу, здатні проникати в суть ідеї і втілювати її в життя. Для будь-якої творчої діяльності необхідною є наявність у людини таких якостей: нахилів до даного виду діяльності, здібності до швидкого навчання, розумової активності, кмітливості й винахідливості тощо. Найефективніший шлях розвитку творчої особистості – прилучення всіх школярів до продуктивної творчої діяльності, бо розвинути здібності – це значить озброїти дитину способом діяльності, дати їй до рук ключ, принцип виконання роботи, створити умови для виконання й розквіту її обдарованості.

Даний досвід є цілком актуальним, оскільки:

забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини;
сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти, позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;
передбачає урізноманітнення навчальної діяльності;
забезпечує особистісно-орієнтовану модель навчання;
звільняє процес виховання від примусовості, абстрактності, забезпечує відсутність психологічного тиску на дітей у навчально-виховному процесі;
робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку української мови та літератури.

За інноваційним потенціалом досвід носить комбінаторний характер, так як передбачає конструктивні поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток творчої особистості засобами предмета. Це дозволяє вчителю самому творчо шукати різні підходи до організації навчально-виховного процесу, а не заглиблюватися в суть тільки однієї технології.

Практична значущість досвіду:

підвищення рівня загальнокультурного розвитку;
розвиток процесів мислення (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення);
формування бажаної мотивації до навчання;
участь у різних конкурсах та змаганнях.

Реалізація провідної ідеї мого педагогічного досвіду сприятиме розкриттю творчого потенціалу учнів, розвитку умінь і навичок, що дають можливість швидко та адекватно адаптуватися у навколишньому середовищі та змінювати його.

Опис досвіду

Як у наш час, так і у минулих століттях творча активність людини несе у собі не тільки її особистісний розвиток, а і прогрес, що створює культуру людства в цілому. Основною метою освіти є підготовка підростаючого покоління до майбутнього. Творчість - це той шлях, який може ефективно сприяти реалізації цієї мети. Термін «творчість» указує і на діяльність особистості, і на створені нею цінності, які з фактів її долі стають фактами культури. Творчість – це передусім відображення сутності людини, її відношення до оточуючого світу, її бажання, мрії, почуття, які рухають суспільство вперед попри все. В основі творчості лежить відкритість людини оточуючому світу, адже саме творча особистість більш сприятлива для отримання інформації ззовні.

Перебуваючи на хвилі нових методичних ідей і використовуючи кращий педагогічний досвід, виробила власну модель розвитку творчої особистості школярів засобами предмета:

розвиток інтелектуальних здібностей;
цілеспрямованість;
моральність;
самостійність;
патріотичність;
пізнавальний інтерес;
упевненість у собі;
самокритичність;
працелюбність.

Створюю оптимальні дидактичні й психологічні умови для всебічної реалізації потенціальних можливостей вихованців, їх здібностей і талантів, за основу визначення методів і прийомів навчання беру способи пізнавальної діяльності. Переконана, що пріоритетним напрямком є розвиток інтелектуальних умінь.

Основний контакт учителя з учнем іде через урок. Намагаюся донести до кожного школяра, що урок – це процес творчого співробітництва, формування свого аналітичного судження, відкриття, прояву ініціативи, розвиток уяви, фантазії через виконання ролі режисера, поета, художника, аналітика, історика. Щоб бути успішним, учень сучасної школи повинен: гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях, самостійно та критично мислити, вміти бачити та формулювати проблему, знаходити шляхи раціонального її вирішення, усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання мають бути використані в оточуючій дійсності.

Розвиток творчих здібностей буде ефективним, якщо в організації творчої діяльності буде врахована вся сукупність взаємопов'язаних чинників, до яких належить наявність системи творчих завдань, що відповідає особливостям викладання української мови й літератури, як навчального предмета та враховує вікові особливості учнів. Безперечно, що для проведення даного підходу до учня необхідно обов'язково знати властивості та творчі риси її характеру. Для отримання певних результатів необхідно розвивати розумові здібності, мислення - і це є однією з умов розкриття і розвитку творчого потенціалу учня.

Робота на уроках української мови й літератури покликана не просто дати людині суму знань, умінь, навичок, а сформувати в неї компетентність як загальну здатність, що ґрунтується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, отриманих завдяки навчанню.

Власне процес формування предметних компетенцій, як для вчителя - словесника, вимагає від мене спрямувати навчання на розвиток творчих особистостей. За таких умов учень стає суб’єктом навчання, а процес набуває для нього особистої значущості. До предметних компетентностей відносяться:

Мовленнєва - забезпечує вироблення і вдосконалення вмінь та навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письма).

Шляхи формування:

розуміти зміст сприйнятого на слух або прочитаного тексту;
орієнтуватися в умовах спілкування й підтримувати його, будувати усне і письмове висловлювання на певну тему в доцільному стилі й жанрі, вибираючи й поєднуючи різні типи мовлення.

Мовна - засвоєння системних знань про мову як засіб вираження думок і почуттів людини та формування мовних умінь і навичок.

Шляхи формування:

розрізняти звуки мови;
визначати значущі частини слова;
розрізняти види речень за метою висловлювання, емоційним забарвленням, будовою;
інтонувати речення відповідно до розділових знаків;
правильно писати слова, розставляти розділові знаки в реченнях і текстах.

Літературознавча - засвоєння основних теоретико- та історико-літературних знань і розгляд твору у контексті літературного процесу.

Шляхи формування:

знати особливості історико-літературного процесу;
користуватися науковою термінологією;
ефективно взаємодіяти з художнім твором, розуміти його підтекст;
давати особистісну оцінку прочитаному на снові читацьких вражень та авторської позиції.

Соціокультурна - засвоєння культурних і духовних цінностей свого та інших народів, норм, які регулюють стосунки між поколіннями, статями, націями, сприяють естетичному і морально-етичному розвиткові.

Шляхи формування:

оволодіти досягненнями культури;
сприймати літературу, навколишній світ як невід’ємну частину національної та світової культури.
оцінювати художній твір у широкому літературному й соціокультурному контексті.

Діяльнісна (стратегічна) - формування загально-навчальних умінь і навичок, опанування стратегій, що визначають мовленнєву діяльність, передусім спрямованих на розв'язання навчальних завдань і життєвих проблем.

Шляхи формування:

застосувати набуті знання на практиці;
конструювати свою діяльність від постановки проблеми до одержання бажаного результату;
переносити сформовані вміння на незнайому навчальну ситуацію;
працювати з різноманітною інформацією в умовах пошуку, дослідження.

Креативна ( творча, новаторська) – забезпечує здатність до розв’язання будь-якої навчальної або життєвої задачі творчо.

Шляхи формування:

діяти не за зразком, а оригінально, передбачаючи новизну під час вирішення проблем, ситуацій, завдань;
створювати власні творчі роботи;
виявляти творчу самостійність, організовуючи свою діяльність.

Спираючись на ці теоретичні положення, наведу приклади застосування компетентнісного підходу навчання на уроках української мови й літератури.

Одиницею творчої діяльності виступає творче завдання, яке не тільки збагачує словниковий запас дітей, а й вчить їх образно мислити, розвивати уяву, творчі здібності, виховує любов до мови та літератури.

Для того, щоб активізувати й підтримати інтерес учнів до предмета, розвивати інтелектуальні уміння дітей та їх здібності, урізноманітнюю форми проведення уроків, створюю свої власні. Учні потрапляють у нестандартні умови, намагаються прийняти правила поведінки, запропоновані мною, тому більшість із них починають самостійно шукати відповіді на запитання, формують власний погляд на відомі факти і явища, встановлюють зв’язки, виявляють спільне та відмінне, чим поглиблюють вже існуючі знання і це призводить до активізації творчої діяльності школяра.

Вивчаючи творчість О.Довженка, був проведений урок-фрейм «О. Довженко. Проблеми народу та війни, історичної пам'яті в кіноповісті «Україна в огні», на якому через активізацію пізнавальної діяльності сформовано соціальні та предметні компетентності:

соціокультурна компетентність та компетентність продуктивної творчої діяльності (діти виступали в ролі персонажів, емоційно читали напам’ять прозу та власну поезію, показували вміння діяти в нестандартних ситуаціях);
читацька та мовленнєва ( проводилася робота з цитатниками, виразне читання , інсценівка);
творча компетентність (закріплення вивченого матеріалу та вирішення проблемного завдання проводилося шляхом складання сенкану) (Додаток1).

На уроці-ярмарку з української мови (5 клас) з теми «Узагальнювальне слово при однорідних членах речення. Двокрапка й тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами» робота була спрямована на соціалізацію та креативний розвиток особистості. Використовувалися різноманітні інтерактивні вправи, які активізували творчий потенціал учнів, формуючи компетентність продуктивної творчої діяльності, мовленнєву, соціокультурну (складання сенкану, вправа «Продовж речення», інсценування «Два куми», читання власної поезії учнями) ( Додаток 2).

Одним зі шляхів розв'язання проблеми підвищення пізнавальної активності та розвитку креативних здібностей у процесі набуття знань є застосування творчих ігор і вправ, бо емоційне забарвлення останніх сприяє глибокому й міцному засвоєнню матеріалу, розвитку особистості кожного школяра. У грі розвивається уява, утверджуються образи фантазії, виниклі ідеї, створюються продукти діяльності, які є для дитини емоційно привабливими. Учні привчаються до колективної дисципліни. Важливість гри у тому, що вона надає дитині можливість помріяти, проявити уяву, дає свободу самовияву і творчості.

Моделюючи урок, намагаюся ввести до нього ігровий момент, що пожвавлює хід заняття, знімає напруження, активізує навчальний процес.

На етапі закріплення вивченого матеріалу використовую мовну гру «Вірю - не вірю», яка спонукає учнів логічно мислити, гра «Редактор» навчає знаходити орфографічні, граматичні й стилістичні помилки, примушує згадати вивчені правила правопису слів чи будову речень. При вивченні складного речення проводжу гру «Ти мені – я тобі», у якій один учень називає частину СПР, а інший - придумує його закінчення. Таким чином, учень комбінує, змінює і створює щось нове, при цьому, формуючи діяльнісну, творчу компетентність.

Інтерактивні ігри (імітаційні, рольові ігри, ділові, командні, сюжетні, ігри-вправи) виступають як засіб і метод підготовки й адаптації до майбутньої діяльності й соціальних контактів ( імітаційні ігри: «Клуб знаменитих письменників», «РКК. Лист. Адреса» (5 клас); рольові ігри: «Інтерв’ю з Іваном Дідухом» за твором В.Стефаника «Камінний хрест» (українська література 10 клас) (Додаток 3) ; «Чіпка Вареник – бунтар за свободу чи злодій-п’яниця» (10 клас); ділові: «Засідання бізнес – клубу» (українська мова 9 клас) (Додаток 4); командні: урок-змагання з української мови «Козацький турнір» ( 8 клас)( Додаток 5) .

Не можна не згадати про дослідницько-пошукові методи в сучасній школі. Вони застосовується переважно з метою розвитку навичок творчої навчально-пізнавальної діяльності, осмисленого і самостійного оволодіння знаннями. Це можуть бути як міні-дослідження, тобто елементи уроку (українська мова 9 клас «Пряма і непряма мова як засоби передачі чужої мови. Розділові знаки при прямій мові» (Додаток 6), так і сам урок-дослідження ( українська мова 9 клас «Діалог. Розділові знаки при діалозі», українська літератури 9 клас «Шевченко – геній українського народу, творець національної спадщини» (Додаток 7). На уроках школярі працюють з текстами, складають і розігрують діалоги, аналізують матеріали і самостійно виводять правила, формуючи мовну, мовленнєву, діяльнісну і творчу компетентності.

Учні із захопленням займаються у цьому напрямку, бо саме робота такого типу дозволяє оволодівати методами розв'язання наукових завдань, формує творчу самостійність. А орієнтація на самостійність передбачає розвиток в учнів рефлексії. Рефлексія – це не згадування головного з навчального матеріалу чи формулювання висновків вивченого на уроці, а осмислення способів діяльності, виділення її змістових особливостей. Акцентую увагу старшокласників на тому, що рефлексія дає змогу подолати недоліки, зробити процес самопізнання більш цілеспрямованим та усвідомленим. Форми цього методу використовую різні: усне обговорення, письмове анкетування (схеми, таблиці), графічне зображення змін, аналіз труднощів, розробка учнями вікторин, тестів, сценаріїв, написання рефератів. Художня література, поезія рясніють зразками рефлексій, коли герої думають за інших або розмірковують про самого себе (М.Коцюбинський «Intermezzo», О.Кобилянська «Вальс меланхолічний», «Цвіт яблуні», Л.Костенко « Маруся Чурай»).

Використовую на уроках найрізноманітніші інтерактивні форми та прийоми роботи, які стимулюють творчу та самостійну діяльність учнівської молоді. Зокрема, для формування уміння відстоювати свою думку, позицію - інтерактивні вправи «Гаряче крісло», «Коло думок», здійснюю це як на уроках мови, так і на уроках літератури. Метод "Мозковий штурм" допомагає учням проявляти свою уяву та творчість, які досягаються шляхом вільного вираження думок усіх учасників, при актуалізації навчання (Тема уроку: «Складне речення» : 1. Які види складних речень ви знаєте? 2.Яка різниця між ними? 3. Що є характерним для СБР?).

У старших класах особливо часто використовую метод «Навчаючи-вчуся», залучаючи до його проведення учнів-консультантів ( Теми уроків: «Стилі, типи, жанри мовлення», «Основні пунктограми в простому реченні»).

Для вивчення значної кількість інформації за короткий проміжок часу використовую метод «Ажурна пилка» (Теми уроків: «Види підрядних частин у складному реченні» (9 клас), «Життєвий і творчий шлях письменника» тощо).

Цікавими елементами уроків є проблемні завдання, що формують пізнавальну і творчу самостійність учнів, які в усній і письмовій формі передають свої думки (Проблемні питання: «Чи можна долю Т. Шевченка вважати трагічною?», «Наше теперішнє – це фундамент майбутнього?»).

Для формування літературознавчої та мовної компетентностей пропоную учням «намалювати» основні теоретичні поняття у вигляді структур, матриць, пірамід, нерідко у зошитах з'являються «сонечка», «хмарки», «чарівні квіти». Свої креативні здібності учні виявляють і при роботі над міні-проектами ( «Подорож за словами-сленгізмами» ( Додаток 8), «Родовідне дерево Шевченків»), схемами-біографіями (Логіко-образний життєпис) ( Додаток 9). Така робота розвиває у дітей творчий підхід до опрацювання теоретичного матеріалу, навички аналізу та синтезу, вміння виділяти головне у даній інформації, у цій роботі формуються діяльнісна, творча, інформаційна компетентності. При цьому увагу акцентую на мотивації необхідності вивчення певних наукових понять.

Використовую багато цікавих і ефективних прийомів роботи над розвитком творчих здібностей школяра, але головне, щоб вони логічно впліталися в урок, утримували увагу дітей, захоплювали роботою, заохочували до творчості кожну дитину ( Додаток 10).

Великі можливості для всебічного, багатогранного розкриття творчих задатків школяра має позакласна робота з предметів. На заняттях Літературної студії, гуртка «Юні поети» учні розкривають свій творчий потенціал.

Предметні тижні завжди активізують наукову роботу школярів, так як у цей період проходить багато інформаційних, пізнавальних заходів. Це і п’ятихвилинки «Цікавинки з історії мови», конкурс віршів «Єдиний скарб у тебе - рідна мова», інтелект-шоу «Знавці української мови»( Додаток 11) тощо. Учні пишуть сценарії до міні-вистав, у яких самі визначають ролі («Викуп з кріпацтва Тараса Шевченка», « Можливо це було так»).

Літературна студія об’єднала учнів середніх і старших класів для роботи над програмою авторського елективного спецкурсу з медіаосвітнім компонентом «Ave, Skovoroda! Ідемо за Сковородою!». Школярі ознайомилися з матеріалами програми і як результат було створено відеоролик «Актуальність філософії Г.Сковороди», відеопрезентація «Стежками віртуального музею», презентація «Афоризми Сковороди», флешмоб «Вивчайте Сковороду» (Додаток 12) тощо. Робота сприяла творчій активності та спрямованості школяра, розвиваючи уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі все складніші творчі завдання.

Творчість у поєднанні з працею дають непогані результати: це бали достатнього рівня, отримані випускниками при здачі ЗНО з української мови й літератури, роботи медалістів, районні олімпіади з предмета (2012-2013 р.р. - ІІ м.- Романовський Є., ІІІ м. – Зарубаєва Я., 2014 р.- ІІ м. – Романовський Є., Зарубаєва Я., 2016 р. – ІІІ м. - Шутак В., районні мовно-літературні конкурси (Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка – 2013 р. – ІІ м. Кумінова К., 2016 р.- ІІІ м. - Пархоменко Я., Міжнародний конкурс з української мови і літератури імені Петра Яцика – 2015р.- ІІІ м. – Кичук Є., Пархоменко Я., 2016 р.- ІІ м. - Пархоменко Я.

Свій творчий потенціал школярі реалізовують у різноманітних конкурсах та іграх (Всеукраїнська олімпіада «Олімпус», Всеукраїнська українознавча гра «Соняшник», Всеукраїнський конкурс есе «Я - європеєць», Всеукраїнський конкурс дитячої творчості «Податки очима дітей», обласний заочний літературний конкурс «Я в серці маю те, що не вмирає!» з нагоди 145-річчя з дня народження Лесі Українки, ІІ Всеукраїнський фестиваль педагогічної майстерності «Гуманізація освітнього простору: з Україною в серці» тощо).

З 2008 року в обласному конкурсі авторів віршованої поезії «Поетичний вернісаж» отримали призові місця учнівські збірки поезій:

«Уквітчана добром», «Пам’ять душі», « Просто жити» А.Чміль;
« А життя таке цікаве» Є.Романовського;
« Краса дитинства» Д.Баличевої;
«Мелодія душі» В.Шутак.

У ІІ етапі обласного фестивалю виконавської майстерності «Поетичний камертон Ліни Костенко: патріотичні лейтмотиви» В.Шутак зайняла І місце та стала учасницею ІІІ етапу.

Творчі, проблемні, пошукові завдання дають дітям їжу для розуму, розвитку уяви, спостережливості – рис, які завжди поруч із творчістю, які сприяють розширенню кругозору. Успіху виховання сприяє постійне заохочення вчителем нестандартного, оригінального рішення, доцільного відступу від образу, тренування вміння бачити спільне в різному та різне в загальних явищах. Розвитку творчих здібностей сприяє творчий, доброзичливий клімат, увага до кожного учня, заохочення навіть маленького успіху.

Висновок

Концепція освіти України вимагає від учителів працювати, враховуючи індивідуальні особливості учнів, постійно розвивати їх творчі здібності. Розвиток креативної особистості стає сьогодні однією з актуальних проблем, бо тільки творчі люди є головною запорукою інтелектуального і економічного розвитку нашої країни та фактором національного престижу України.

У своєму описі досвіду роботи я намагалася розкрити актуальність, значущість та результативність проблеми, над якою працюю. Через формування предметних компетентностей розкриваю творчий потенціал учнів та сприяю всебічному розвитку особистості. Реалізовую свої ідеї через урок, який намагаюся побудувати так, щоб він відповідав вимогам сьогодення — бути сучасним, а отже цікавим, новаторським, творчим. Адже мета сучасної освіти, яка чітко визначена в "Національній доктрині розвитку освіти" - створити умови для розвитку особистості, її самореалізації.

Знаходячись у постійному творчому пошуку, намагаюся власним прикладом спонукати учнів до творчої діяльності і розвитку здібностей.

Життя доводить, що в складних умовах, які постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина активна, творча, креативна, здатна до використання нового - нових ідей, задумів, нових підходів та рішень.

Список використаних джерел

Бекесон О. Робота з розвитку творчого потенціалу учнів. Психологічна підтримка творчості учня - 2003.
Миронюк С. Компетентнісний підхід у навчанні української мови і літератури // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2007. – №29. – С. 11-14.
Кульчицька О.І. Складові бібліографії творця // Обдаровані діти, 1998р.
Родигіна І.В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. – Х.: Вид. група « Основа», 2005.
Українська література: Програма для 5-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів / За ред. Р.Мовчан. – Київ-Ірпінь: Перун, 2005. – 208 с.
Українська мова: Програма для 5-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів / За ред. Л.Скуратівського. – Київ – Ірпінь: Перун, 2005. – 176 с.
Уліщенко А. Комп’ютер і вивчення словесності. Корисні поради // Дивослово. — 2006. — № 10. — С. 7-11.
Телішевська Л. С. Веб-квест в організації проектної та дослідницької діяльності учнів на уроках словесності // Вивчаємо українську мову та літературу. — 2012. — № 26 (318), вересень.
Т. М. Смагіна, кандидат педагогічних наук , «Поняття та структура соціальної компетентності учнів як наукова проблема» (Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти) tsmagina@gmail.com

Єдиний спосіб досягти успіху, любити те, що робиш

anzhela — Tue, 23 Feb 2016 18:07:11 GMT

З досвіду роботи вчителя української мови та літератури Червонопартизанської ЗОШ І-ІІІ ступенів Нижньосірогозького району Херсонської області Романовської Анжели Іванівни

Слово ввібрало в себе найтонші порухи наших почуттів, у ньому закарбувалися душа, звичай, традиції, радості й болі народу – всі його духовні цінності, створені століттями.

В.Сухомлинський

Досвід: Формування творчої особистості на уроках української мови та літератури на основі інноваційних методик.

Мета і завдання досвіду:

♦ забезпечувати інноваційний характер навчально-виховної діяльності;

♦ сприяти всебічній реалізації природного творчого потенціалу учнів;

♦ виховувати особистість, здатну до самоосвіти, саморозвитку, самореалізації;

♦ моделювати, організовувати ситуації, які гарантують успіх.

Наукове обґрунтування проблеми:

Теоретичною основою досвіду є ідеї:

♦ М.І.Пентилюк. Теорія нових підходів до уроку української мови.

♦ Н.В.Полицької. Використання елементів інтеграції в навчальному процесі.

♦ Г.Виготського. Психологічна теорія творчої особистості.

Актуальність і перспективність досвіду:

♦ Забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини;

♦ Сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти;

♦ Сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;

♦ Передбачає урізноманітнення навчальної діяльності;

♦ Забезпечує особистісно-орієнтовану модель навчання;

♦ Звільнює процес виховання від примусовості, абстрактності, забезпечує відсутність психологічного тиску на дітей у навчально-виховному процесі;

♦ Робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку української мови та літератури.

За інноваційним потенціалом досвід носить комбінаторний характер, так як передбачає конструктивні поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток творчої особистості. Це дозволяє вчителю самому творчо шукати різні підходи до організації навчально-виховного процесу, а не заглиблюватися в суть тільки однієї технології.

Шляхи впровадження досвіду:

♦ різноманітні творчі завдання;

♦ урахування вікових особливостей учнів;

♦ поступове ускладнення форм роботи;

♦ розвиток критичного мислення шляхом проблемного підходу та інтерактивних форм навчання;

♦ диференційний підхід до викладення матеріалу;

♦ індивідуальні, групові та колективні форми роботи;

♦ використання комп’ютерних технологій.

Результативність досвіду:

♦ підвищення рівня загальнокультурного розвитку;

♦ розвитку процесів мислення ( аналіз, синтез, порівняння, узагальнення);

♦ бажаної мотивації до навчання;

♦ участі у різних конкурсах та змаганнях.

Одним із головних завдань, визначених у Законі України "Про загальну середню освіту", є формування освіченої, творчої особистості, що вміє самостійно і критично мислити, працювати в різних ситуаціях та створювати умови для реалізації цих дій.

На мою думку, кожна дитина є унікальною, творча по своєму і завдання учителя – розвинути в ній повноцінну творчу особистість.

Кредо моєї роботи: « Єдиний спосіб досягти успіху – любити те, що робиш» Стівен Джобс.

Перебуваючи на хвилі нових методичних ідей та використовуючи кращий педагогічний досвід, виробила власну модель до формування творчої особистості школярів засобами предмета: розвиток інтелектуальних здібностей, цілеспрямованість, моральність, самостійність, пізнавальний інтерес, упевненість у собі, самокритичність, працелюбність. Створюю оптимальні дидактичні та психологічні умови для всебічної реалізації потенціальних можливостей вихованців, їх здібностей і талантів, за основу визначення методів і прийомів навчання беру способи пізнавальної діяльності. Переконана, що пріоритетним напрямком є формування інтелектуальних умінь творчої діяльності.

Скільки працюю в школі, стільки ж постає питання про те, як зацікавити дітей навчанням, як досягти того, щоб уроки української мови та літератури викликали інтерес і були справжньою школою духовності. На мою думку, одна з основних передумов – налагодження тісної співпраці між учителем та учнем, щоб слово педагога несло не тільки інформацію, а й хвилювало, дивувало, захоплювало, інтригувало. Як говорив Великий Кобзар: «Hy щоб здавалося слова. Слова та голос — більш нічого. А серце б'ється — ожива, Як їх почує! Знать, од Бога І голос той, і ті слова Ідуть меж люди!..»

Тепер докладніше зупинюся на тих технологіях, які використовую у своєму досвіді.

Зацікавлюю школярів передусім шляхом уникнення одноманітності шаблону і схематизму в роботі над словом, образом, позбавляю учнів необхідності нудно зубрити визначені правила .

У своїй педагогічній практиці апробовую спосіб інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій навчання : проектна робота, інтерактивні методи, творчі завдання, ІКТ, вирішення проблемних ситуацій .

Правило, яке намагаюся донести до кожного учня:

♦ Урок – це процес творчого співробітництва.

На уроках рідної мови і літератури намагаюся розкривати таланти учнів. У художніх образах відтворюю картини життя та історію українського народу. Виховую в школярів уміння співчувати знедоленим, бачити прекрасне, розкривати найпотаємніші почуття. В основі проведення уроків – процес творчого співробітництва, формування свого аналітичного судження, відкриття, прояву ініціативи, розвиток уяви , фантазії через виконання ролі режисера, поета, художника, аналітика, історика. Щоб бути успішним, учень сучасної школи повинен: гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях, самостійно та критично мислити, вміти бачити та формулювати проблему, знаходити шляхи раціонального її вирішення, усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання мають бути використані в оточуючій дійсності.

На уроках пропоную дітям працювати з мовленнєвими текстам, які знайомлять їх з історією, звичаями і традиціями, мистецькими скарбами, духовною культурою, кращими синами і дочками рідного народу, із загальнолюдськими моральними нормами.

Тому культурологічний принцип навчання рідної мови є одним із основних у моїй творчій лабораторії .

Цікавими елементами уроків є проблемні завдання, що формують пізнавальну і творчу самостійність учнів, які в усній і письмовій формі передають свої думки ( « Чи можна можна долю Т. Шевченка вважати трагічною?», « Наше теперішнє – це фундамент майбутнього?»).

Заняття з української мови моделюю так, щоб кожен із проведених видів робіт на уроці виконував свою роль у формуванні певного комунікативного вміння, щоб учні набували навичок культури мовлення, уважно, не перебиваючи, слухали співрозмовника, були ввічливими, переконливо і тактовно відповідали на запитання.

Збагачення словникового запасу і граматичної будови усного і писемного мовлення учнів проводжу систематично на кожному уроці. Розвиваю в учнів уміння бачити незрозумілі слова, привчаю користуватися словниками різних типів і довідковою літературою. Девіз цієї роботи учні визначили самі:

« Якщо не знаю, то знаю, де знайти» (словникова робота).

На уроках постійно слідкую за мовою учнів, навчаю їх свідомо аналізувати свою і чужу мову відповідно до літературних норм.

Робота з розвитку зв'язного мовлення на уроках української мови та літератури тісно пов'язана з формуванням навичок виразного читання, що виявляється в умінні інтонувати речення різних структур, підвищувати і принижувати голос, прискорювати і уповільнювати темп мовлення.

Індивідуальні особливості дитини відіграють значну роль у побудові учбового процесу. Вже у середніх класах визначаю, хто з учнів є переважно актором, хто критиком, літературознавцем, мовознавцем і намагаюся розвивати всі вміння , проте не руйную особистості, а допомагаю їй рухатися далі (художнє малювання (М.Вороний « Євшан-зілля»), групова дослідницька робота (Урок-дослідження

« Т.Г.Шевченко – геній українського народу») .

Яким би не був вид уроку, але я не уявляю його без використання інтерактивних технологій . І це не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, спосіб зробити дитину розкутою , активувати її впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх,розвивати творчі здібності. Переконалась у тому, що кожен урок – це сходинка до пізнання життя, самопізнання, пробудження національної самосвідомості, високої духовності, творчої самостійності. Словом, прилучаю вихованців до високих, благородних ідей та сильних, яскравих емоцій.

Поруч із класичними методами роботи використовую новітні. Інтерактивні технології на уроках мови та літератури спонукають до праці через пошук, емоційну насиченість без винятку всіх учнів. Впливаючи на сферу дитини, стимулюю бажання співпереживати з героєм, глибше пізнати твір, разом із цим вводжу дітей у малознане наукове поле, де потрібен пошук, дослідження.

Будую заняття нетрадиційно за змістом, формою, організацією навчальної діяльності. У своїй роботі використовую :

♦ Систему уроків, яка дає просуванню до цілі: уроки - диспути, уроки-конференції, проблемні семінари, уроки – дослідження, бінарні, телевізійні уроки, практику, екскурсії тощо. Урок мови і літератури, поєднаний з українознавством перетворюю на урок-виставу, урок-гру. За всім цим — напружена спільна праця учнів та вчителя( Вистава « Андріївські вечорниці», гра « Знавці української мови»).

♦ Ігрові матеріали (детектив, вікторина, бліцтурнір...)

♦ Захист проектів ( Імпресіонічна манера письма»).

♦ Міні – підручники ( Узагальнення та систематизація вивчення теми « Передача чужого мовлення на письмі») .

♦ Схеми – біографії (Логіко-образний життєпис).

♦ Збірки юних поетів ( « Пам’ять душі», « Просто жити» А.Чміль, поезії О . Остапенко, Ю. Явтуховської).

Щоб школярі глибоко і свідомо засвоїли базові знання, визначені стандартами освіти, на уроках використовую різноманітні методи і прийоми:

Так метод "Мікрофон" допомагає мені при підбитті підсумків уроку, шляхом проведення інтерв’ю-опитування, яке особливо цікаве мені у старшокласників по закінченню вивченої теми ( «Мова людини – дзеркало її духовної культури»: - Чи досягли ви очікуваних результатів?; - Краще говорить і пише той, хто ( закінчи думку)).

Роботу в малих групах використовую при складанні та розігруванні діалогів, виконанні ситуативних вправ ( Інсценування розмови матері та Наталки

( І.Котляревський « Наталка Полтавка»), при вивченні теми « Діалог» тощо).

"Мозковий штурм" допомагає учням проявляти свою уяву та творчість, які досягаються шляхом вільного вираження думок усіх учасників, при актуалізації навчання ( « Складне речення» : 1. Які види складних речень ви знаєте? 2. Яка різниця між ними? 3. Що є характерним для СБР?) .

На мотиваційному етапі уроку використовую метод "Займи позицію" , наприклад, ( « Гармонія нерідко звучить крізь тугу дисонансів» Л.Костенко , «Місце релігії у творчості Тараса Шевченка тощо.

У старших класах особливо часто використовую метод "Навчаючи-вчуся",залучаючи до його проведення учнів-консультантів ( « Стилі , типи, жанри мовлення», « Основні пунктограми в простому реченні» ).

Якщо мені на уроці потрібно вивчити значну кількість інформації за короткий проміжок часу, то в нагоді мені стає метод "Ажурна пилка"( « Види підрядних частин у складному реченні», «Життєвий і творчий шлях письменника» тощо) ).

Не залишаю без уваги цікаві завдання й ігри — це, по суті вправи спрямовані на засвоєння і осмислення у жвавій, приємній атмосфері матеріалу. Робота над ними викликає інтерес, збудження, а опора на емоційність сприяє кращому засвоєнню і запам'ятовуванню. Тематика цікавих завдань та ігор безпосередньо пов'язана з виучуваними відомостями, особливо у позакласній роботі, що охоплює позапрограмові факти.

Своєрідними загадками є шаради, логогрифи, метаграми, криптограми. Їх учні не тільки відгадують, а й складають, що без сумніву, зміцнює увагу до слова, позитивно позначається на знаннях, допитливості, загальному розвиткові школярів. Також цікавими є складання та розгадування кросвордів — це гра-задача, в якій фігури з клітинок (кружечків, ромбиків), що перетинаються, заповнюють літерами загадуваних слів .

Технології викладання, які існують у сучасній науці, треба знати кожному вчителеві, а вибирати методи, форми організації, засоби та прийоми навчання видозмінювати їх може кожен по своєму.

Розпочате на уроці продовжую на заняттях гуртка «Юні поети».Великі можливості для всебічного , багатогранного розкриття творчих задатків школяра має позакласна робота з предметів. Творчість у поєднанні з працею дають непогані результати: це бали достатнього рівня, отриманні випускниками при здачі ЗНО з української мови та літератури, роботи медалістів, олімпіади, конкурси. При проведенні щорічного моніторингу якість знань з української мови та літератури за останні три роки поступово зростає.

Свій творчий потенціал школярі реалізовують у різноманітних конкурсах та іграх ( « Патріот», « Соняшник», « Об’єднаймося, брати мої», створення аудіокниги « Краса ти моя – Україно!» ). Діти являються не тільки учасниками, а й переможцями. З 2008 по 2011 рік у обласному конкурсі авторів віршової поезії « Поетичний вернісаж» збірки « Уквітчана добром», «Пам’ять душі», « Просто жити»Альони Чміль здобували тільки призові місця. У 2008, 2010 роках І місця в районному конкурсі художнього читання « Наша земля – Україна», а в обласному – Грамота за кращу творчу характеристику (Декламація уривка твору Ліни Костенко « Маруся Чурай» та твору Лесі Українки « Сльози-перли» Альоною Чміль). 2010 р. – І місце у районному конкурсі « Податки очима дітей» (Романовський Є.), друк віршованих творів Остапенко О., Явтуховської Ю. у збірках юних авторів « Чиста криниця», « Молода муза» . Та ці заслуги я, в першу чергу, адресую їм, а не собі, а віддачі шукаю у повазі, щирому ставленні, творчій співпраці та взаєморозумінні .

Свою професійну майстерність підвищую у роботі ШМО, консультаціях із методистами РВНО , районних семінарах ( « Методичний вернісаж», « Атестаційна вітальня»), курси ХАНО .

Не обмежуюся досягненим, завжди шукаю щось нове. Для мене важливе спілкування з іншими вчителями, в цьому знаходжу духовне збагачення. Вже не перший рік працюю головою ШМО вчителів гуманітарного циклу, проводжу відкриті уроки для батьків учнів та вчителів, приймаю участь у конкурсах ( Обласний конкурс для вчителів за програмою « Intel@ Навчання для майбутнього». « Кращий учительський проект – 2010» з використанням ІКТ, Всеукраїнська українознавча гра «Соняшник-учитель»).

Усю роботу проводжу у власному кабінеті. Тут знаходяться і тематичні накопичувальні папки, і полиці методичної та художньої літератури, велика кількість словників, відбірка газет і журналів, куточок « Література Херсонщини», стенд

« Ділове мовлення». Творі роботи учнів та вишивки вчителів ( « Кобзар» В.В.Полякової, портрети українських письменників, державна символіка Романовської А.І.) не тільки прикрашають приміщення, а й виховують в учнів патріотизм та любов до літературної творчості.

Не все в роботі йде так, як хотілося. Стикаюся з певними проблемами,які при можливості намагаюся вирішувати. Важко зацікавити учнів лише тільки зошитом та підручником. У цьому році придбала комплект таблиць з української мови, раніше – портрети видатних українських митців, що зацікавило учнів та значно полегшило роботу на уроці.

Користуюся додатковою літературою з предмета для використання сучасних методів роботи, та інколи цього виявляється замало; новий час потребує нових рішень: для пошукової роботи, отримання цікавої інформації гостро встала проблема підключення до Інтернету. На початок минулого року стала користувачем мережі, що допомагає економити час у підготовці до творчих уроків, бути у курсі всіх методичних новинок.

Та моя мрія – мати у своєму кабінеті мультимедійну систему, що дасть можливість повноцінно реалізуватися вчителю та учню на уроці, в позакласній роботі.

Та головне завдання кожного педагога – навчити учня літати, а для цього вчитель повинен літати сам – має бути політ духу, думки, творчості й велике-велике серце, сповнене доброти та любові.