З досвіду роботи вчителя української мови та літератури Червонопартизанської ЗОШ І-ІІІ ступенів Нижньосірогозького району Херсонської області Романовської Анжели Іванівни

   Слово ввібрало в себе найтонші порухи наших почуттів, у ньому закарбувалися душа, звичай, традиції, радості й болі народу – всі його духовні цінності, створені століттями.

В.Сухомлинський         

    Досвід: Формування творчої особистості на уроках української мови та літератури на основі інноваційних методик.

  Мета і завдання досвіду:  

    ♦ забезпечувати інноваційний характер навчально-виховної діяльності;

    ♦ сприяти всебічній реалізації природного творчого потенціалу учнів;

    ♦ виховувати особистість, здатну до самоосвіти, саморозвитку, самореалізації;

     ♦ моделювати, організовувати ситуації, які гарантують успіх.

   Наукове обґрунтування проблеми:

   Теоретичною основою досвіду є ідеї:

     ♦ М.І.Пентилюк. Теорія нових підходів до уроку української мови.

     ♦ Н.В.Полицької. Використання елементів інтеграції в навчальному процесі.

     ♦  Г.Виготського. Психологічна теорія творчої особистості.

   Актуальність і перспективність досвіду:

     ♦ Забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини;

     ♦ Сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти;

     ♦ Сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;

     ♦ Передбачає урізноманітнення навчальної діяльності;

     ♦ Забезпечує особистісно-орієнтовану модель навчання;

     ♦ Звільнює процес виховання від примусовості, абстрактності, забезпечує відсутність психологічного тиску на дітей у навчально-виховному процесі;

     ♦ Робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку української мови та літератури.

  Провідна ідея досвіду полягає у виробленні певної сукупності технологій навчання української словесності, що сприяють  розвитку творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок та інших інтелектуальних чинників у сучасних школярів.

   За інноваційним потенціалом досвід носить комбінаторний характер, так як передбачає конструктивні поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток творчої особистості. Це дозволяє вчителю самому творчо шукати різні підходи до організації навчально-виховного процесу, а не заглиблюватися в суть тільки однієї технології.

Шляхи впровадження досвіду:

       ♦ різноманітні творчі завдання;

       ♦ урахування вікових особливостей учнів;

       ♦ поступове ускладнення форм роботи;

       ♦ розвиток критичного мислення шляхом проблемного підходу та інтерактивних форм навчання;

       ♦ диференційний підхід до викладення матеріалу;

       ♦ індивідуальні, групові та колективні форми роботи;

       ♦ використання комп’ютерних технологій.

  Результативність досвіду:

  ♦ підвищення рівня загальнокультурного розвитку;

  ♦ розвитку процесів мислення ( аналіз, синтез, порівняння, узагальнення);

  ♦ бажаної мотивації до навчання;

  ♦ участі у різних конкурсах та змаганнях.

Одним із головних завдань, визначених у Законі України "Про загальну середню освіту", є формування освіченої, творчої особистості, що вміє самостійно і критично мислити, працювати в різних ситуаціях та створювати умови для реалізації цих дій.

На мою думку, кожна дитина є унікальною, творча по своєму і завдання учителя – розвинути  в ній повноцінну творчу особистість.

    Кредо моєї роботи: « Єдиний спосіб досягти успіху – любити те, що робиш» Стівен Джобс.

 Перебуваючи на хвилі нових методичних ідей та використовуючи кращий педагогічний досвід, виробила власну модель до формування творчої особистості школярів засобами предмета: розвиток інтелектуальних здібностей, цілеспрямованість, моральність, самостійність, пізнавальний інтерес, упевненість у собі, самокритичність, працелюбність. Створюю оптимальні дидактичні та психологічні умови для всебічної реалізації потенціальних можливостей вихованців, їх здібностей і талантів, за основу визначення методів і прийомів навчання беру способи пізнавальної діяльності. Переконана, що пріоритетним напрямком є формування інтелектуальних умінь творчої діяльності.

Скільки працюю в школі, стільки ж постає питання про те, як зацікавити дітей навчанням, як досягти того, щоб уроки української мови та літератури викликали інтерес і були справжньою школою духовності. На мою думку, одна з основних передумов – налагодження тісної співпраці між учителем та учнем, щоб слово педагога несло не тільки інформацію, а й хвилювало, дивувало, захоплювало, інтригувало. Як говорив Великий Кобзар: «Hy щоб здавалося слова. Слова та голос — більш нічого. А серце б'ється — ожива, Як їх почує! Знать, од Бога І голос той, і ті слова Ідуть меж люди!..»

       Тепер докладніше зупинюся на тих технологіях, які використовую у своєму досвіді.

      Зацікавлюю школярів  передусім шляхом уникнення одноманітності шаблону і схематизму в роботі над словом, образом, позбавляю учнів необхідності нудно зубрити визначені правила .

       У своїй педагогічній практиці апробовую спосіб інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій навчання : проектна робота, інтерактивні методи, творчі завдання, ІКТ, вирішення проблемних ситуацій .

         Правило, яке намагаюся донести до кожного учня:

♦ Урок – це процес творчого співробітництва.

На уроках рідної мови і літератури намагаюся розкривати таланти учнів. У художніх образах відтворюю картини життя та історію українського народу. Виховую в школярів уміння співчувати знедоленим, бачити прекрасне, розкривати найпотаємніші почуття.  В основі проведення уроків – процес творчого співробітництва, формування свого аналітичного судження,  відкриття, прояву ініціативи, розвиток уяви , фантазії через виконання ролі режисера, поета, художника, аналітика, історика. Щоб бути успішним, учень сучасної школи повинен: гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях, самостійно та критично мислити, вміти бачити та формулювати проблему, знаходити шляхи раціонального її вирішення, усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання мають бути використані в оточуючій дійсності.

На уроках пропоную дітям працювати з мовленнєвими  текстам, які знайомлять їх з історією, звичаями і традиціями, мистецькими скарбами, духовною культурою, кращими синами і дочками рідного народу, із загальнолюдськими моральними нормами.

Тому культурологічний принцип навчання рідної мови є одним із основних у моїй творчій лабораторії .

Цікавими елементами уроків є проблемні завдання, що формують пізнавальну і творчу самостійність учнів, які в усній і письмовій формі передають свої думки ( « Чи можна можна долю Т. Шевченка вважати трагічною?», « Наше теперішнє – це фундамент майбутнього?»).

Заняття з української мови моделюю так, щоб кожен із проведених видів робіт на уроці виконував свою роль у формуванні певного комунікативного вміння, щоб учні набували навичок культури мовлення, уважно, не перебиваючи, слухали співрозмовника, були ввічливими, переконливо і тактовно відповідали на запитання.

Збагачення словникового запасу і граматичної будови усного і писемного мовлення учнів проводжу систематично на кожному уроці. Розвиваю в учнів уміння бачити незрозумілі слова, привчаю користуватися словниками різних типів і довідковою літературою. Девіз цієї роботи  учні визначили самі:

« Якщо не знаю, то знаю, де знайти» (словникова робота).

На уроках постійно слідкую за мовою учнів, навчаю їх свідомо аналізувати свою і чужу мову відповідно до літературних норм.

Робота з розвитку зв'язного мовлення на уроках української мови та  літератури тісно пов'язана з формуванням навичок виразного читання, що виявляється в умінні інтонувати речення різних структур, підвищувати і принижувати голос, прискорювати і уповільнювати темп мовлення.

Індивідуальні особливості дитини відіграють значну роль у побудові учбового процесу. Вже у середніх класах визначаю, хто з учнів є переважно актором, хто критиком, літературознавцем, мовознавцем і намагаюся розвивати всі вміння , проте не руйную особистості, а допомагаю їй рухатися далі (художнє малювання (М.Вороний  « Євшан-зілля»), групова дослідницька робота (Урок-дослідження

« Т.Г.Шевченко – геній українського народу») .

Яким би не був вид уроку, але я не уявляю його без використання інтерактивних технологій . І це не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, спосіб зробити дитину розкутою , активувати її впевненість у своїх силах, налаштувати  на успіх,розвивати творчі здібності. Переконалась у тому, що кожен урок – це сходинка до пізнання життя, самопізнання, пробудження національної самосвідомості, високої духовності, творчої самостійності. Словом, прилучаю вихованців до високих, благородних ідей та сильних, яскравих емоцій.

       Поруч із класичними методами роботи використовую новітні. Інтерактивні технології на уроках мови та літератури спонукають до праці через пошук, емоційну насиченість без винятку всіх учнів. Впливаючи на сферу дитини, стимулюю бажання співпереживати з героєм, глибше пізнати твір, разом із цим вводжу дітей у малознане наукове поле, де потрібен пошук, дослідження.

        Будую заняття нетрадиційно за змістом, формою, організацією навчальної діяльності. У своїй роботі використовую :

      ♦ Систему уроків, яка дає просуванню до цілі: уроки - диспути, уроки-конференції, проблемні семінари, уроки – дослідження, бінарні, телевізійні уроки, практику, екскурсії тощо. Урок мови і літератури, поєднаний з українознавством перетворюю на урок-виставу, урок-гру. За всім цим — напружена спільна праця учнів та вчителя( Вистава « Андріївські вечорниці», гра « Знавці української мови»).

       ♦  Ігрові матеріали (детектив, вікторина, бліцтурнір...)

       ♦ Захист проектів ( Імпресіонічна манера письма»).

       ♦ Міні – підручники ( Узагальнення та систематизація вивчення теми « Передача чужого мовлення на письмі») .

       ♦ Схеми – біографії (Логіко-образний життєпис).

       ♦ Збірки юних поетів ( « Пам’ять душі», « Просто жити» А.Чміль, поезії О . Остапенко, Ю. Явтуховської).

      Щоб школярі глибоко і свідомо засвоїли базові знання, визначені стандартами освіти, на уроках використовую різноманітні методи і прийоми:

    Так метод "Мікрофон" допомагає мені при підбитті підсумків уроку, шляхом проведення інтерв’ю-опитування, яке особливо цікаве мені у старшокласників по закінченню вивченої теми ( «Мова людини – дзеркало її духовної культури»: - Чи досягли ви очікуваних результатів?; - Краще говорить і пише той, хто ( закінчи думку)). 

     Роботу в малих групах використовую при складанні та розігруванні діалогів, виконанні ситуативних вправ ( Інсценування розмови  матері та Наталки

( І.Котляревський « Наталка Полтавка»), при вивченні теми « Діалог» тощо).

      "Мозковий штурм" допомагає учням   проявляти свою уяву та творчість, які досягаються шляхом вільного вираження думок усіх учасників, при актуалізації навчання ( « Складне речення» : 1. Які види складних речень ви знаєте? 2. Яка різниця між ними? 3. Що є характерним для СБР?)  .

       На мотиваційному етапі уроку використовую метод "Займи позицію" , наприклад, ( « Гармонія нерідко звучить крізь тугу дисонансів» Л.Костенко , «Місце релігії у творчості Тараса  Шевченка тощо.

       У старших класах особливо часто використовую метод "Навчаючи-вчуся",залучаючи до його проведення учнів-консультантів ( « Стилі , типи, жанри мовлення», « Основні пунктограми в простому реченні» ).

       Якщо мені на уроці потрібно вивчити   значну кількість інформації за короткий проміжок часу, то в нагоді мені стає метод "Ажурна пилка"( « Види підрядних частин у складному реченні»,  «Життєвий і творчий шлях письменника» тощо) ).

         Не залишаю без уваги цікаві завдання й  ігри — це, по суті вправи спрямовані на засвоєння і осмислення у жвавій, приємній атмосфері матеріалу. Робота над ними викликає інтерес, збудження, а опора на емоційність сприяє кращому засвоєнню і запам'ятовуванню. Тематика цікавих завдань та ігор безпосередньо пов'язана з виучуваними відомостями, особливо у позакласній роботі, що охоплює позапрограмові факти.

Своєрідними загадками є шаради, логогрифи, метаграми, криптограми. Їх учні  не тільки відгадують, а й складають, що без сумніву, зміцнює увагу до слова, позитивно позначається на знаннях, допитливості, загальному розвиткові школярів. Також цікавими є складання та розгадування кросвордів — це гра-задача, в якій фігури з клітинок (кружечків, ромбиків), що перетинаються, заповнюють літерами загадуваних слів .

     Технології викладання, які існують у сучасній науці, треба знати кожному вчителеві, а вибирати методи, форми організації, засоби та прийоми навчання видозмінювати їх може кожен по своєму.

        Розпочате на уроці продовжую на  заняттях гуртка «Юні поети».Великі можливості для всебічного , багатогранного розкриття творчих задатків школяра  має позакласна робота з предметів. Творчість у поєднанні з працею дають непогані результати: це бали достатнього рівня, отриманні випускниками при здачі ЗНО з української мови та літератури, роботи медалістів, олімпіади, конкурси.  При проведенні щорічного моніторингу якість знань з української мови та літератури за останні три роки поступово зростає.

    Свій творчий потенціал школярі реалізовують у різноманітних конкурсах та іграх      ( « Патріот», « Соняшник», « Об’єднаймося, брати мої», створення аудіокниги « Краса ти моя – Україно!» ). Діти являються не тільки учасниками,  а й переможцями. З 2008 по 2011 рік у обласному конкурсі авторів віршової поезії « Поетичний вернісаж»  збірки « Уквітчана добром», «Пам’ять душі», « Просто жити»Альони Чміль здобували тільки призові місця. У 2008, 2010 роках   І місця в районному конкурсі художнього читання « Наша земля – Україна», а в обласному – Грамота за кращу творчу характеристику (Декламація уривка твору Ліни Костенко « Маруся Чурай» та твору Лесі Українки « Сльози-перли» Альоною Чміль). 2010 р.  – І місце у районному конкурсі  « Податки очима дітей»   (Романовський Є.), друк віршованих творів Остапенко О., Явтуховської Ю. у збірках юних авторів « Чиста криниця», « Молода муза» . Та ці заслуги я, в першу чергу, адресую їм, а не собі, а віддачі шукаю у повазі, щирому ставленні, творчій співпраці та взаєморозумінні .   

      Свою професійну майстерність підвищую у роботі ШМО, консультаціях із методистами РВНО , районних семінарах ( « Методичний вернісаж», « Атестаційна вітальня»), курси ХАНО .

      Не обмежуюся досягненим, завжди шукаю щось нове. Для мене важливе спілкування з іншими вчителями, в цьому знаходжу духовне збагачення. Вже не перший рік працюю головою ШМО вчителів гуманітарного циклу, проводжу відкриті уроки для батьків учнів та вчителів, приймаю участь у конкурсах ( Обласний конкурс для вчителів за програмою « Intel@ Навчання для майбутнього». « Кращий учительський проект – 2010» з використанням ІКТ, Всеукраїнська українознавча гра  «Соняшник-учитель»).

       Усю роботу проводжу у власному кабінеті. Тут знаходяться і тематичні накопичувальні папки, і полиці методичної та художньої  літератури, велика кількість словників, відбірка газет і журналів, куточок « Література Херсонщини», стенд 

« Ділове мовлення». Творі роботи учнів та вишивки вчителів ( « Кобзар» В.В.Полякової, портрети українських письменників, державна символіка Романовської А.І.) не тільки прикрашають приміщення, а й виховують в учнів патріотизм та любов до літературної творчості.

       Не все в роботі йде так, як хотілося. Стикаюся з певними проблемами,які при можливості намагаюся вирішувати. Важко зацікавити учнів лише тільки зошитом та підручником. У цьому році придбала комплект таблиць з української мови, раніше – портрети видатних українських митців, що зацікавило учнів та значно полегшило роботу на уроці.

       Користуюся додатковою літературою з предмета для використання сучасних методів роботи, та інколи цього виявляється замало; новий час потребує нових рішень: для пошукової роботи, отримання цікавої інформації гостро встала проблема підключення до Інтернету. На початок минулого року стала користувачем мережі, що допомагає  економити час у підготовці до творчих уроків, бути у курсі всіх методичних новинок.

        Та моя мрія – мати у своєму кабінеті мультимедійну систему, що дасть можливість повноцінно реалізуватися вчителю та учню  на уроці, в позакласній роботі.

       Та головне завдання кожного педагога – навчити учня літати, а для цього вчитель повинен літати сам – має бути політ духу, думки, творчості й велике-велике серце, сповнене доброти та любові.