22:07 З досвіду роботи | |
Презентацію і коментарі можна переглянути на сторінці " Навчальні матеріали" у розділі " Презентація з досвіду роботи" або за цим посиланням Розвиток творчої особистості на уроках української мови й літератури через учнівські компетентності Вступ Вчитель живе доти, доки вчиться, тільки-но він перестає вчитися, в ньому помирає вчитель. К. Ушинський Одним із головних завдань, визначених у Державній національній програмі "Освіта XXI століття" та у Законі України "Про загальну середню освіту", є формування освіченої, творчої особистості, що вміє самостійно і критично мислити, працювати в різних ситуаціях та створювати умови для реалізації цих дій. Вимоги до навчального процесу полягають не тільки в тому, щоб учні набули загальнопредметних компетенцій, отримали систему наукових фактів, готових істин і штампів, а й виховали у собі найкращі людські якості. Навчання повинне формувати у школярів здатність креативно мислити, вміння зіставляти й аналізувати факти, аргументовано захищати власну точку зору, вчитися глибше занурюватися у бездонну криницю мудрості та життєвого досвіду. У цій ситуації на допомогу вчителеві мають прийти найсучасніші інновації. І якщо провідною ідеєю педагога буде виховання дитини з високими моральними якостями, то він неодмінно базуватиме роботу на безмежному аспекті творчих ідей та знахідок. Феномен творчості завжди привертав увагу дослідників, педагогів як найважливіший компонент соціальної культури. Творчість - позитивно спрямована діяльність, каталізатор прогресивних змін у культурі, науці, суспільстві. Видатна просвітителька України Софія Русова писала: "Нова школа кладе за головну мету - збудити, дати виявитися самостійним творчим силам дитини". Кожна дитина є унікальною, творча по-своєму, і завдання учителя – розвинути в ній повноцінну творчу особистість. Останні роки стали для України переломними. Відбувається активне оновлення суспільства, що вимагає модернізації системи освіти, одним із напрямків якої є підвищення якості та інтеграція української освіти в європейський освітній простір. Основна мета навчально-виховного процесу сучасної школи – навчити людину жити, формувати ефективну особистість, яка здатна успішно адаптуватися в суспільстві й самореалізуватися.
Тема досвіду: «Розвиток творчої особистості на уроках української мови й літератури через формування учнівських компетентностей» Мета досвіду полягає в тому, щоб пробудити учнів до творчості, розвинути свідоме ставлення до навчання, прагнення до саморозвитку, самовдосконалення, створити сприятливі умови для виховання й навчання особистості, яка не розгубиться на складних життєвих дорогах, а головне - допомогти дитині віднайти себе. Завдання досвіду:
Провідна ідея досвіду полягає у виробленні певної сукупності технологій навчання української словесності, що сприяють розвитку творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок та інших інтелектуальних чинників у сучасних школярів. Новизна досвіду полягає в напрацюванні власного творчого підходу до навчання на уроках української мови та літератури. Теоретичну базу досвіду становлять положення, що ґрунтуються на психологічній теорії творчої особистості та її розвитку ( Р.Грановська), роботи вітчизняних та зарубіжних вчених із проблем технологій освітнього процесу ( Г. Сазоненко, В.Бондар, А. Горальський). Особливої уваги, на мою думку, заслуговують праці з теорії нових підходів до уроку української мови (автор М.Пентилюк), компетентнісно орієнтований підхід до навчання (Родигіна І.В.), використання елементів інтеграції в навчальному процесі (Н.Полицька), психологічна теорія творчої особистості (Г.Виготський). Актуальність і перспективність досвіду Суспільству потрібні фахівці вищого творчого потенціалу, здатні проникати в суть ідеї і втілювати її в життя. Для будь-якої творчої діяльності необхідною є наявність у людини таких якостей: нахилів до даного виду діяльності, здібності до швидкого навчання, розумової активності, кмітливості й винахідливості тощо. Найефективніший шлях розвитку творчої особистості – прилучення всіх школярів до продуктивної творчої діяльності, бо розвинути здібності – це значить озброїти дитину способом діяльності, дати їй до рук ключ, принцип виконання роботи, створити умови для виконання й розквіту її обдарованості. Даний досвід є цілком актуальним, оскільки:
За інноваційним потенціалом досвід носить комбінаторний характер, так як передбачає конструктивні поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток творчої особистості засобами предмета. Це дозволяє вчителю самому творчо шукати різні підходи до організації навчально-виховного процесу, а не заглиблюватися в суть тільки однієї технології. Практична значущість досвіду:
Реалізація провідної ідеї мого педагогічного досвіду сприятиме розкриттю творчого потенціалу учнів, розвитку умінь і навичок, що дають можливість швидко та адекватно адаптуватися у навколишньому середовищі та змінювати його.
Опис досвіду Як у наш час, так і у минулих століттях творча активність людини несе у собі не тільки її особистісний розвиток, а і прогрес, що створює культуру людства в цілому. Основною метою освіти є підготовка підростаючого покоління до майбутнього. Творчість - це той шлях, який може ефективно сприяти реалізації цієї мети. Термін «творчість» указує і на діяльність особистості, і на створені нею цінності, які з фактів її долі стають фактами культури. Творчість – це передусім відображення сутності людини, її відношення до оточуючого світу, її бажання, мрії, почуття, які рухають суспільство вперед попри все. В основі творчості лежить відкритість людини оточуючому світу, адже саме творча особистість більш сприятлива для отримання інформації ззовні. Перебуваючи на хвилі нових методичних ідей і використовуючи кращий педагогічний досвід, виробила власну модель розвитку творчої особистості школярів засобами предмета:
Створюю оптимальні дидактичні й психологічні умови для всебічної реалізації потенціальних можливостей вихованців, їх здібностей і талантів, за основу визначення методів і прийомів навчання беру способи пізнавальної діяльності. Переконана, що пріоритетним напрямком є розвиток інтелектуальних умінь. Основний контакт учителя з учнем іде через урок. Намагаюся донести до кожного школяра, що урок – це процес творчого співробітництва, формування свого аналітичного судження, відкриття, прояву ініціативи, розвиток уяви, фантазії через виконання ролі режисера, поета, художника, аналітика, історика. Щоб бути успішним, учень сучасної школи повинен: гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях, самостійно та критично мислити, вміти бачити та формулювати проблему, знаходити шляхи раціонального її вирішення, усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання мають бути використані в оточуючій дійсності. Розвиток творчих здібностей буде ефективним, якщо в організації творчої діяльності буде врахована вся сукупність взаємопов'язаних чинників, до яких належить наявність системи творчих завдань, що відповідає особливостям викладання української мови й літератури, як навчального предмета та враховує вікові особливості учнів. Безперечно, що для проведення даного підходу до учня необхідно обов'язково знати властивості та творчі риси її характеру. Для отримання певних результатів необхідно розвивати розумові здібності, мислення - і це є однією з умов розкриття і розвитку творчого потенціалу учня. Робота на уроках української мови й літератури покликана не просто дати людині суму знань, умінь, навичок, а сформувати в неї компетентність як загальну здатність, що ґрунтується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, отриманих завдяки навчанню. Власне процес формування предметних компетенцій, як для вчителя - словесника, вимагає від мене спрямувати навчання на розвиток творчих особистостей. За таких умов учень стає суб’єктом навчання, а процес набуває для нього особистої значущості. До предметних компетентностей відносяться:
Шляхи формування:
Шляхи формування:
Шляхи формування:
Шляхи формування:
Шляхи формування:
Шляхи формування:
Спираючись на ці теоретичні положення, наведу приклади застосування компетентнісного підходу навчання на уроках української мови й літератури. Одиницею творчої діяльності виступає творче завдання, яке не тільки збагачує словниковий запас дітей, а й вчить їх образно мислити, розвивати уяву, творчі здібності, виховує любов до мови та літератури. Для того, щоб активізувати й підтримати інтерес учнів до предмета, розвивати інтелектуальні уміння дітей та їх здібності, урізноманітнюю форми проведення уроків, створюю свої власні. Учні потрапляють у нестандартні умови, намагаються прийняти правила поведінки, запропоновані мною, тому більшість із них починають самостійно шукати відповіді на запитання, формують власний погляд на відомі факти і явища, встановлюють зв’язки, виявляють спільне та відмінне, чим поглиблюють вже існуючі знання і це призводить до активізації творчої діяльності школяра. Вивчаючи творчість О.Довженка, був проведений урок-фрейм «О. Довженко. Проблеми народу та війни, історичної пам'яті в кіноповісті «Україна в огні», на якому через активізацію пізнавальної діяльності сформовано соціальні та предметні компетентності:
На уроці-ярмарку з української мови (5 клас) з теми «Узагальнювальне слово при однорідних членах речення. Двокрапка й тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами» робота була спрямована на соціалізацію та креативний розвиток особистості. Використовувалися різноманітні інтерактивні вправи, які активізували творчий потенціал учнів, формуючи компетентність продуктивної творчої діяльності, мовленнєву, соціокультурну (складання сенкану, вправа «Продовж речення», інсценування «Два куми», читання власної поезії учнями) ( Додаток 2). Одним зі шляхів розв'язання проблеми підвищення пізнавальної активності та розвитку креативних здібностей у процесі набуття знань є застосування творчих ігор і вправ, бо емоційне забарвлення останніх сприяє глибокому й міцному засвоєнню матеріалу, розвитку особистості кожного школяра. У грі розвивається уява, утверджуються образи фантазії, виниклі ідеї, створюються продукти діяльності, які є для дитини емоційно привабливими. Учні привчаються до колективної дисципліни. Важливість гри у тому, що вона надає дитині можливість помріяти, проявити уяву, дає свободу самовияву і творчості. Моделюючи урок, намагаюся ввести до нього ігровий момент, що пожвавлює хід заняття, знімає напруження, активізує навчальний процес. На етапі закріплення вивченого матеріалу використовую мовну гру «Вірю - не вірю», яка спонукає учнів логічно мислити, гра «Редактор» навчає знаходити орфографічні, граматичні й стилістичні помилки, примушує згадати вивчені правила правопису слів чи будову речень. При вивченні складного речення проводжу гру «Ти мені – я тобі», у якій один учень називає частину СПР, а інший - придумує його закінчення. Таким чином, учень комбінує, змінює і створює щось нове, при цьому, формуючи діяльнісну, творчу компетентність. Інтерактивні ігри (імітаційні, рольові ігри, ділові, командні, сюжетні, ігри-вправи) виступають як засіб і метод підготовки й адаптації до майбутньої діяльності й соціальних контактів ( імітаційні ігри: «Клуб знаменитих письменників», «РКК. Лист. Адреса» (5 клас); рольові ігри: «Інтерв’ю з Іваном Дідухом» за твором В.Стефаника «Камінний хрест» (українська література 10 клас) (Додаток 3) ; «Чіпка Вареник – бунтар за свободу чи злодій-п’яниця» (10 клас); ділові: «Засідання бізнес – клубу» (українська мова 9 клас) (Додаток 4); командні: урок-змагання з української мови «Козацький турнір» ( 8 клас)( Додаток 5) . Не можна не згадати про дослідницько-пошукові методи в сучасній школі. Вони застосовується переважно з метою розвитку навичок творчої навчально-пізнавальної діяльності, осмисленого і самостійного оволодіння знаннями. Це можуть бути як міні-дослідження, тобто елементи уроку (українська мова 9 клас «Пряма і непряма мова як засоби передачі чужої мови. Розділові знаки при прямій мові» (Додаток 6), так і сам урок-дослідження ( українська мова 9 клас «Діалог. Розділові знаки при діалозі», українська літератури 9 клас «Шевченко – геній українського народу, творець національної спадщини» (Додаток 7). На уроках школярі працюють з текстами, складають і розігрують діалоги, аналізують матеріали і самостійно виводять правила, формуючи мовну, мовленнєву, діяльнісну і творчу компетентності. Учні із захопленням займаються у цьому напрямку, бо саме робота такого типу дозволяє оволодівати методами розв'язання наукових завдань, формує творчу самостійність. А орієнтація на самостійність передбачає розвиток в учнів рефлексії. Рефлексія – це не згадування головного з навчального матеріалу чи формулювання висновків вивченого на уроці, а осмислення способів діяльності, виділення її змістових особливостей. Акцентую увагу старшокласників на тому, що рефлексія дає змогу подолати недоліки, зробити процес самопізнання більш цілеспрямованим та усвідомленим. Форми цього методу використовую різні: усне обговорення, письмове анкетування (схеми, таблиці), графічне зображення змін, аналіз труднощів, розробка учнями вікторин, тестів, сценаріїв, написання рефератів. Художня література, поезія рясніють зразками рефлексій, коли герої думають за інших або розмірковують про самого себе (М.Коцюбинський «Intermezzo», О.Кобилянська «Вальс меланхолічний», «Цвіт яблуні», Л.Костенко « Маруся Чурай»). Використовую на уроках найрізноманітніші інтерактивні форми та прийоми роботи, які стимулюють творчу та самостійну діяльність учнівської молоді. Зокрема, для формування уміння відстоювати свою думку, позицію - інтерактивні вправи «Гаряче крісло», «Коло думок», здійснюю це як на уроках мови, так і на уроках літератури. Метод "Мозковий штурм" допомагає учням проявляти свою уяву та творчість, які досягаються шляхом вільного вираження думок усіх учасників, при актуалізації навчання (Тема уроку: «Складне речення» : 1. Які види складних речень ви знаєте? 2.Яка різниця між ними? 3. Що є характерним для СБР?). У старших класах особливо часто використовую метод «Навчаючи-вчуся», залучаючи до його проведення учнів-консультантів ( Теми уроків: «Стилі, типи, жанри мовлення», «Основні пунктограми в простому реченні»). Для вивчення значної кількість інформації за короткий проміжок часу використовую метод «Ажурна пилка» (Теми уроків: «Види підрядних частин у складному реченні» (9 клас), «Життєвий і творчий шлях письменника» тощо). Цікавими елементами уроків є проблемні завдання, що формують пізнавальну і творчу самостійність учнів, які в усній і письмовій формі передають свої думки (Проблемні питання: «Чи можна долю Т. Шевченка вважати трагічною?», «Наше теперішнє – це фундамент майбутнього?»). Для формування літературознавчої та мовної компетентностей пропоную учням «намалювати» основні теоретичні поняття у вигляді структур, матриць, пірамід, нерідко у зошитах з'являються «сонечка», «хмарки», «чарівні квіти». Свої креативні здібності учні виявляють і при роботі над міні-проектами ( «Подорож за словами-сленгізмами» ( Додаток 8), «Родовідне дерево Шевченків»), схемами-біографіями (Логіко-образний життєпис) ( Додаток 9). Така робота розвиває у дітей творчий підхід до опрацювання теоретичного матеріалу, навички аналізу та синтезу, вміння виділяти головне у даній інформації, у цій роботі формуються діяльнісна, творча, інформаційна компетентності. При цьому увагу акцентую на мотивації необхідності вивчення певних наукових понять. Використовую багато цікавих і ефективних прийомів роботи над розвитком творчих здібностей школяра, але головне, щоб вони логічно впліталися в урок, утримували увагу дітей, захоплювали роботою, заохочували до творчості кожну дитину ( Додаток 10). Великі можливості для всебічного, багатогранного розкриття творчих задатків школяра має позакласна робота з предметів. На заняттях Літературної студії, гуртка «Юні поети» учні розкривають свій творчий потенціал. Предметні тижні завжди активізують наукову роботу школярів, так як у цей період проходить багато інформаційних, пізнавальних заходів. Це і п’ятихвилинки «Цікавинки з історії мови», конкурс віршів «Єдиний скарб у тебе - рідна мова», інтелект-шоу «Знавці української мови»( Додаток 11) тощо. Учні пишуть сценарії до міні-вистав, у яких самі визначають ролі («Викуп з кріпацтва Тараса Шевченка», « Можливо це було так»). Літературна студія об’єднала учнів середніх і старших класів для роботи над програмою авторського елективного спецкурсу з медіаосвітнім компонентом «Ave, Skovoroda! Ідемо за Сковородою!». Школярі ознайомилися з матеріалами програми і як результат було створено відеоролик «Актуальність філософії Г.Сковороди», відеопрезентація «Стежками віртуального музею», презентація «Афоризми Сковороди», флешмоб «Вивчайте Сковороду» (Додаток 12) тощо. Робота сприяла творчій активності та спрямованості школяра, розвиваючи уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі все складніші творчі завдання. Творчість у поєднанні з працею дають непогані результати: це бали достатнього рівня, отримані випускниками при здачі ЗНО з української мови й літератури, роботи медалістів, районні олімпіади з предмета (2012-2013 р.р. - ІІ м.- Романовський Є., ІІІ м. – Зарубаєва Я., 2014 р.- ІІ м. – Романовський Є., Зарубаєва Я., 2016 р. – ІІІ м. - Шутак В., районні мовно-літературні конкурси (Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка – 2013 р. – ІІ м. Кумінова К., 2016 р.- ІІІ м. - Пархоменко Я., Міжнародний конкурс з української мови і літератури імені Петра Яцика – 2015р.- ІІІ м. – Кичук Є., Пархоменко Я., 2016 р.- ІІ м. - Пархоменко Я. Свій творчий потенціал школярі реалізовують у різноманітних конкурсах та іграх (Всеукраїнська олімпіада «Олімпус», Всеукраїнська українознавча гра «Соняшник», Всеукраїнський конкурс есе «Я - європеєць», Всеукраїнський конкурс дитячої творчості «Податки очима дітей», обласний заочний літературний конкурс «Я в серці маю те, що не вмирає!» з нагоди 145-річчя з дня народження Лесі Українки, ІІ Всеукраїнський фестиваль педагогічної майстерності «Гуманізація освітнього простору: з Україною в серці» тощо). З 2008 року в обласному конкурсі авторів віршованої поезії «Поетичний вернісаж» отримали призові місця учнівські збірки поезій:
У ІІ етапі обласного фестивалю виконавської майстерності «Поетичний камертон Ліни Костенко: патріотичні лейтмотиви» В.Шутак зайняла І місце та стала учасницею ІІІ етапу. Творчі, проблемні, пошукові завдання дають дітям їжу для розуму, розвитку уяви, спостережливості – рис, які завжди поруч із творчістю, які сприяють розширенню кругозору. Успіху виховання сприяє постійне заохочення вчителем нестандартного, оригінального рішення, доцільного відступу від образу, тренування вміння бачити спільне в різному та різне в загальних явищах. Розвитку творчих здібностей сприяє творчий, доброзичливий клімат, увага до кожного учня, заохочення навіть маленького успіху.
Висновок Концепція освіти України вимагає від учителів працювати, враховуючи індивідуальні особливості учнів, постійно розвивати їх творчі здібності. Розвиток креативної особистості стає сьогодні однією з актуальних проблем, бо тільки творчі люди є головною запорукою інтелектуального і економічного розвитку нашої країни та фактором національного престижу України. У своєму описі досвіду роботи я намагалася розкрити актуальність, значущість та результативність проблеми, над якою працюю. Через формування предметних компетентностей розкриваю творчий потенціал учнів та сприяю всебічному розвитку особистості. Реалізовую свої ідеї через урок, який намагаюся побудувати так, щоб він відповідав вимогам сьогодення — бути сучасним, а отже цікавим, новаторським, творчим. Адже мета сучасної освіти, яка чітко визначена в "Національній доктрині розвитку освіти" - створити умови для розвитку особистості, її самореалізації. Знаходячись у постійному творчому пошуку, намагаюся власним прикладом спонукати учнів до творчої діяльності і розвитку здібностей. Життя доводить, що в складних умовах, які постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина активна, творча, креативна, здатна до використання нового - нових ідей, задумів, нових підходів та рішень.
Список використаних джерел
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |